Лікування та відпочинок у Східниці.

Лікування у санаторії та лікування у медичному центрі – в чому різниця?

Заклади, що колись мали назву “Санаторій” в наш час все частіше називають “Медичний центр“, або “Оздоровчий комплекс“, або “Готельно – лікувальний комплекс“. При цьому перелік послуг, що надаються, перелік захворювань при яких проводилося лікування у санаторії, як правило ідентичні тим, що надаються у закладах з новими найменуваннями.

«Медичний центр – Східниця» допомагає своїм клієнтам відновлювати здоров’я, піклуватися про молодість та красу. Наш центр спеціалізується на наданні послуг в області терапії, терапії Майєра, урології, гастроентерології, гінекології, кардіології, ендокринології, педіатрії, пульмонології, вертебрології, реабілітації, неврології, стоматології, подології, імунології, офтальмології, функціональної діагностики, превентивної медицини, детоксикації та схуднення.

Наш медичний центр оснащений новітнім обладнанням, в розпорядженні лікарів – унікальні методики лікування з доведеною ефективністю. Поєднання традиційних та нетрадиційних способів оздоровлення дозволяє досягати високих результатів у пацієнтів з різними проблемами.

Більше 10 років наш медичний центр стоїть на варті здоров’я та краси людей різного віку. Ми допомагаємо відновити здоров’я, покращити зовнішній вигляд, зберегти молодість та попередити розвиток різноманітних захворювань.

Повернутися ↑

Про «Медичний центр – Східниця» в цифрах:

• 20 профільних напрямків лікування та оздоровлення;

• 1000+ лікувально-профілактичних процедур;

• 9 видів меню у ресторані;

• 9 джерел мінеральних вод з різноманітним складом;

• Офіційний акредитаційний сертифікат МОЗ;

• 75 медичних програм;

• офіційний сертифікат терапії Майєра.

Хвороби нервової системи.

Велика група захворювань, що вражає різні відділи нервової системи. Складовими частинами нервової системи є центральна і периферична нервова системи. До центральної нервової системи належить головний та спинний мозок, периферична, складається з усіх інших нервів та нейронів організму. Залежно від типу ураження нервової системи клінічні прояви хвороби відрізняються між собою. Типовими ознаками захворювань цієї групи є тремор, парези, паралічі, рухові розлади, психічні порушення, розлади сну, головний біль.

Повернутися ↑

Які хвороби нервової системи лікують у санаторії?

• Хвороби периферичної нервової системи;

• Хвороби центральної нервової системи;

• Функціональні та інші хвороби нервової системи.

Хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини.

Причини виникнення патологій кістково-м’язової системи досі не зрозумілі. Найбільш вірогідною причиною є генетичний фактор та аутоімунні захворювання. Інші фактори, що поміщають людину в групу ризику, включають порушення роботи ендокринної системи та процесів метаболізму, осередки інфекції, запущені мікротравми та, звичайно, перенесені інфекції. Лікування захворювань кістково-м’язової системи та суглобів націлене в першу чергу на зниження больового синдрому, а також потреби у прийомі лікарських препаратів.

Повернутися ↑

Хвороби серця.

Людина, яка страждає на захворювання серця і судин, повинна постійно піклуватися про своє здоров’я. Це не тільки правильний спосіб життя та виконання рекомендацій лікаря, а й періодичне відвідування кардіологічних санаторіїв, які допоможуть підтримати здоров’я та гарне самопочуття. Серцево-судинні санаторії часто рекомендуються пацієнтам на етапі реабілітації, а також за наявності багатьох хронічних захворювань серця та судин у не стадії загострення та при стабільності стану.

Повернутися ↑

При яких захворюваннях серця проводиться лікування у санаторії?

• Ішемічна хвороба серця;

• Гіпертонічна хвороба;

• Відновлення після інфаркту міокарда (при стабільності стану та після стаціонарного лікування);

• Ендоміокардит з мінімальним ступенем активності процесу, стан після міокардиту (після зниклоня ознак активності процесу і при незначній недостатності кровообігу);

• Вади серця (при незначній недостатності кровообігу);

• Стенокардія з легкими нападами;

• Кардіоміопатія без несприятливих порушень ритму та незначної недостатності кровообігу;

• Гіпертонічна хвороба (до 2 стадії) без судинних кризів, несприятливих порушень ритму та недостатності кровообігу;

• Артеріальна гіпотонія;

• Залишкові явища після флебіту (без гострих явищ) та інші захворювання серця.

Повернутися ↑

Хвороби шкіри та підшкірної клітковини.

Причини багатьох захворювань шкіри криються в порушеннях роботи внутрішніх органів. Найчастіше вони відбуваються внаслідок інфекцій, бульозних порушень шкірної клітковини, розладів неврологічної та психологічної сфери (стреси, перевтоми, депресії), серцево-судинної системи. Тому при лікуванні потрібний комплексний підхід до проблеми.

Хвороби сечостатевої системи.

Захворювання сечостатевої системи – це широкий спектр патологій, що стосуються роботи нирок, сечового міхура, уретри та сечоводів. Сьогодні урологічні недуги діагностуються у пацієнтів обох статей та різних вікових категорій.

Спровокувати урологічне захворювання можуть віруси, патогенні бактерії, гриби, паразити. Розвиток хвороб відбувається по низхідному або висхідному шляху: всі органи сечовивідної системи уражаються інфекцією в порядку прямування.

Повернутися ↑

При яких захворюваннях сечостатевої системи проходять лікування у санаторіях?

• Хронічний нефритичний синдром;

• Нефротичний синдром;

• Гострий тубулоінтерстиціальний нефрит;

• Хронічний тубулоінтерстиціальний нефрит;

• Хронічний пієліт, пієлонефрит у фазі ремісії та латентного запального процесу;

• Сечокам’яна хвороба;

• Хронічний цистит, тригоніт (запалення зони сечопузирного трикутника), уретротригоніт нетуберкульозного характеру у фазі ремісії;

• Хронічний простатит у фазі ремісії за наявності обмеженого запального інфільтрату, без стриктури уретри та залишкової сечі;

• Запальні хвороби насіннєвої бульбашки;

• Хронічний везикуліт (нетуберкульозний).

Повернутися ↑

Хвороби жіночих статевих органів.

Найчастіше запалення жіночих статевих органів виникають через інфекції, що передаються статевим шляхом, можуть бути результатом тяжкого стресу, переохолодження організму, перенесеного тяжкого захворювання, нераціонального фізичного навантаження, прийому алкоголю та інших причин. Тим часом, попри стереотипи, поширені хвороби статевої сфери на теперішньому етапі розвитку медицини чудово лікуються, не ускладнюючи подальше життя пацієнтки.

Повернутися ↑

Хвороби ендокринної системи, розлади харчування та порушення обміну речовин.

Несприятливі екологічні умови великих міст, стреси, брак часу, порушення регулярності в харчуванні, погана спадковість – все це та багато іншого негативно відбивається на функціях залоз внутрішньої секреції. Це призводить до розвитку ендокринних захворювань, які зазвичай мають довгий і важкий характер, впливаючи на загальне самопочуття, настрій хворого і навіть його зовнішній вигляд.

Повернутися ↑

Лікування яких захворювань ендокринної системи проводять у санаторії?

• Хвороби щитовидної залози, пов’язані з йодною недостатністю; дифузний (ендемічний) зоб, пов’язаний з йодною недостатністю;

• Субклінічний гіпотиреоз внаслідок йодної недостатності, дифузний (ендемічний) зоб з гіпотиреозом легкого ступеня;

• Нетоксичний дифузний зоб, дифузний еутиреоїдний зоб зі збільшенням залози І-ІІІ ступеня;

• Тиреотоксикоз з дифузним зобом, дифузний токсичний зоб легкого середнього ступеня, при збільшенні залози I-III ступеня;

• Хронічний аутоімунний тиреоїдит, при збільшенні залози І-ІІІ ступеня, з еутиреозом, гіпотиреозом;

• Хронічний тиреоїдит зі збільшенням залози I-III ступеня з еутиреозом та гіпотиреозом;

• Цукровий діабет інсулінозалежний середньої та тяжкої форми при стабільному перебігу, без схильності до кетозу;

• Цукровий діабет інсулінонезалежний, легкої, середньої, важкої форми при стабільному перебігу, без схильності до кетозу;

• Ожиріння первинне, екзогенноконституційне І-ІІІ ступеня, без декомпенсації кровообігу;

• Порушення обміну ліпопротеїдів та інші ліпідемії, дисліпідемія;

• Оксалурія;

• Гіперурикемія без ознак запального артриту та подагричних вузлів;

• Порушення мінерального обміну.

Повернутися ↑

Хвороби органів травлення.

Розвиток хвороб травної системи залежить від багатьох чинників. Існують різноманітні специфічні та провокуючі фактори, але лікарі виділяють зовнішні та внутрішні причини виникнення даних патологій. Насамперед на органи травлення негативно впливають зовнішні причини: вживання недоброякісних продуктів харчування, надмірне захоплення алкогольними напоями, куріння, стресові ситуації, тривалий прийом лікарських препаратів.

До внутрішніх причин захворювань системи травлення відносяться аутоімунні процеси, що протікають в організмі людини, вади внутрішньоутробного розвитку, спадкова схильність. Іноді наслідком розвитку будь-якого одного захворювання є наявність двох або кількох факторів, що схиляють.

Повернутися ↑

Хвороби органів дихання.

Система органів дихання забезпечує надходження в організм кисню, його попадання в кров та виділення з організму вуглекислого газу. Серед усіх захворювань хвороби органів дихання реєструються найчастіше.

Існує кілька причин розвитку захворювань органів дихання: інфекційна, алергічна, аутоімунна та спадковий фактор. Але не можна не торкнутися сучасного способу життя. Куріння, зловживання алкоголем, трудоголізм. Багато хто з нас належить до категорії «офісних» працівників, які цілими днями сидять на одному місці, в переповнених людьми кабінетах, дихають повітрям «з кондиціонера», вдихають у легкі зважені частинки фарб, що виділилися внаслідок роботи ксероксів та сканерів.

Повернутися ↑

Які захворювання легенів лікують у санаторіях?

• Пневмонія;

• Бронхіт;

• Емфізема;

• Астма;

• Бронхоектатична хвороба;

• Пневмоконіози;

• Респіраторні стани;

• Плевральна поразка та спайки;

• Хронічна легенева недостатність;

• Хвороби бронхів.

Алерго-імунологічні захворювання.

Аутоімунні захворювання та всі захворювання імунної системи в період загострення.

Педіатрія.

Дитячі захворювання найважливіший напрямок сучасної медицини, значення для сучасного суспільства важко переоцінити. Адже від здоров’я підростаючого покоління залежить здоров’я нації, а за великим рахунком і майбутнє людства, саме тому лікування та профілактика дитячих захворювань є пріоритетним напрямом не тільки медицини, а й політики держави.

Дитячими хворобами займається спеціальний напрямок медицини – педіатрія, і якщо раніше педіатрами розглядалися дитячі патології раннього віку, то педіатрія займається питаннями особливостей, лікування та профілактики патологій дітей у віковому діапазоні від дитинства до статевої зрілості (повноліття).

Основним завданням педіатрії є збереження чи повернення (при хворобі) стану здоров’я дитині, що дозволяє їй максимально повно реалізувати свій вроджений потенціал життя.

Умовно в єдиній практичній науці педіатрії виділяють: профілактичну, клінічну, наукову, соціальну, екологічну педіатрію.