В умовах постійного очікування «тривоги» ми забороняємо собі спати, щоб «не пропустити сигнал тривоги», «не підвести близьких», «бо зараз не час спати, поки інші люди у небезпеці» або просто страшно спати. Виникає депривація сну (хронічна нестача сну) як повне або часткове незадоволення потреби людини у сні.
Люди, вимушено позбавлені сну, відчувають більшу тривогу, виникає т.зв. стрес примусового пробудження.
При тривалій депривації сну виникає
• відчуття втоми
• денна сонливість
• знижується концентрація уваги
• втрачається відчуття реальності
• з’являються галюцинації
• з часом знижується здатність аналізувати інформацію, приймати рішення, контролювати емоції
• людина може здійснювати необачні кроки та нехтувати небезпекою або, навпаки, починає боятися не лише реально або уявно загрозливих впливів (напр., боятися обстрілів і заходу танків, живучи у місті, віддаленому від бойових дій)
Тому навіть у складних умовах варто шукати найменші можливості для відновлення сил.
Кроками для задоволення потреби у сні можуть бути:





Ми на сторожі Вашого здоров’я 24/7! Все буде Україна!